36. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2002 №762 «Про Концепцію Міністерства освіти і науки України щодо профілактики залучення дітей до незаконних форм праці»
38. Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.12.2006 №844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»
40. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»
41. Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах»
43. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки»
58. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.02.2003 № 6505 про поліпшення умов утримання дітей-сиріт
59. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.06.2004 № 1743-IV про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних та малозабезпечених сімей
60. Щодо встановлення юридичного статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дотримання їх житлових та майнових прав (доручення ХОДА від 29.03.2007 № 01-24/1827)
61. Міська Комплексна програма «Назустріч дітям» на 2011-2015 р.р.
1. Типове положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №8, 2001 р.)
2. Примірне положення про раду загальноосвітнього навчального закладу (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №8, 2001 р.)
Рішення
1. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 01.12.2005 №12/2-2 «Про освіту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №2-3, 2006 р.)
Коди складної життєвої ситуації (відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України від 14.06.2006р. №1983/ 338/ 452/221/ 556/ 106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної із сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.07.2006р. за № 824 /12698):
01 – інвалідність батьків або дітей;
02 – вимушена міграція;
03 – наркотична або алкогольна залежність одного із членів сім’ї;
04 – перебування одного із членів сім’ї у місцях позбавлення волі;
05 – важковиховуваність дитини, девіантність;
06 – насильство в сім’ї;
07 – безпритульність;
08 – сирітство;
09 – складні стосунки в сім’ї, психологічний розлад;
10 – відсутність житла або роботи;
11 - бездоглядність;
12 – виникнення ризику для здоров’я та життя (проживання на екологічно-забруднених територіях, в районі епідемії, антисанітарних умовах тощо);
13 – інше
Документи для оформлення статусу дітей пільгового контингенту
На кожну дитину пільгового контингенту створюється папка, в якій повинен зберігатися пакет документів на неї (ксерокопія документів):
Діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
Рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань (наприклад: на позбавлення батьківських прав);
Довідка про наявність житла, майна;
Акти обстежень матеріально побутових умов проживання дітей;
Звіти опікунів.
Діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України (зі слів матерів):
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код матері);
Довідка з управління соцзахисту про те, що мати дитини отримує матеріальну допомогу на утримання дитини, реєстрація якої провадиться згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України, або довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.. 135 Сімейного Кодексу України;
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС;
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти – інваліди:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Посвідчення, що підтверджує статус дитини-інваліда (з поновленим терміном);
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти з багатодітних родин:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Довідка з ЖЕК про склад родини;
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти з малозабезпечених родин:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Довідка з управління соцзахисту про те, що родина отримує допомогу як малозабезпечена;
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули під час виконання посадових обов’язків:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини;
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Посвідчення, що підтверджує статус дитини;
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Діти – напівсироти:
Свідоцтво про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини:
Ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного з батьків);
Свідоцтво про смерть одного з батьків:
Акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей.
Згідно річного плану наш дошкільний заклад проводить роботу з соціального захисту дітей
№
з/п
Заходи
Термін
Відпові-
дальний
1
Поповнити базу нормативно-правових документів, що забезпечують дотримання законодавства в галузі охорони дитинства
Вересень
Завідувач
2
Поновити банк даних дітей пільгового контингенту дошкільного закладу
3.1. Поповнювати банк даних по мірі надходження інформації про зміну соціального статусу дитини та появи нових дітей пільгового контингенту в складі закладу
3.2. Надати інформацію про дітей пільгового контингенту до районного управління освіти
3.3. Систематично подавати уточнену інформацію про дітей пільгового контингенту до районного управління освіти
Вересень
Впродовж року
До 9 вересня
До 20 числа щомісяця
Завідувач, вихователі
Завідувач, вихователі
Завідувач
Завідувач
3
Надавати інформацію про виконання законодавства України з питань соціального захисту дітей до районного управління освіти
03 вересня
05грудень
02 березня
02 червня
Завідувач
4
Терміново інформувати органи опіки і піклування ССД про дітей, які залишилися без піклування батьків
Впродовж року
(за потребою)
Завідувач
5
Провести ознайомлення працівників дошкільного закладу з нормативними документами, що регулюють законодавство в галузі охорони дитинства (нарада при завідуючій)
Вересень
Завідувач
6
Проводити ознайомлення працівників закладу з новими нормативними документами з даного питання
Впродовж року
Завідувач
7
Проводити обстеження умов проживання дітей пільгових категорій:
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
діти-напівсироти;
діти, реєстрація яких проведена згідно ст. 135 Сімейного кодексу України;
діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
діти з багатодітних сімей;
діти з малозабезпечених родин;
діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули при виконанні посадових обов’язків
Вересень
та за необхідністю
Вихователь, практичний психолог, вчитель-логопед
8
Оформити на кожну новоприбулу дитину пільгового контингенту соціальний паспорт
Вересень
(далі –
за потреби)
Практичний психолог
9
Призначити громадського інспектора з охорони дитинства, закріпити вихователів груп з метою соціального супроводу за окремими дітьми пільгових категорій (наказ)
Вересень
Завідувач
10
Надавати психологічну допомогу дітям пільгових категорій та їх батькам
Впродовж року
Практичний психолог
11
Забезпечити виконання натуральних норм харчування дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Проводити моніторинг з даного питання
Впродовж року
Завідувач
12
Проводити консультації щодо роз’яснення батькам та особам, що їх замінюють, норм сучасного законодавства з охорони дитинства
Впродовж року
Завідувач, вихователі
13
Оновити інформаційні стенди, тематичні папки для батьків за правовою тематикою
Впродовж року
Вихователь-методист,
вихователі
14
Проводити свята та акції, присвячені пам’ятним датам:
Міжнародному Дню прав дитини;
Міжнародному Дню інвалідів;
Міжнародному Дню прав людини;
28-й річниці аварії на ЧАЕС;
Дню матері;
Міжнародному Дню захисту дітей
10.11.2013
02.12.2013
09.12.2013
26.04.2014
13.05.2014
01.06.2014
Вихователь-методист,
вихователі, музичні керівники
15
Залучати дітей пільгового контингенту до відвідування гуртків, секцій, що працюють на базі дошкільного закладу
Впродовж року
Вихователь-методист,
вихователі
16
Залучати дітей пільгових категорій до участі в святах, спортивних змаганнях
Впродовж року
Вихователь-методист,
вихователі
17
Забезпечити проведення медичних оглядів, профілактичних щеплень
Впродовж року
(згідно графіка)
Медичний персонал
18
Вести облік дітей-інвалідів. Узагальнену інформацію надавати до районного управління освіти
Щокварталь
но
до 15 числа
Медичний персонал,
завідувач
19
Розглянути на батьківських зборах питання щодо оздоровлення дітей, в тому числі пільгових категорій
Травень
Завідувач
20
Розглянути питання соціального захисту дітей:
на засіданні педагогічної ради;
на нараді при завідуючій;
на засіданні звітної конференції
Вересень
Травень
Серпень
Завідувач
21
Організувати безкоштовне харчування:
дітей-сиріт;
дітей, позбавлених батьківського піклування;
дітей, що мають статус осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС;
дітей з малозабезпечених родин (які підтвердили статус в бухгалтерії районного управління освіти);
50% на харчування дітям з багатодітних родин
Постійно
Завідувач
Чільне місце посідає у житті кожної людини «сім’я».
Сім’я – це основа формування людської особистості, основний виховний осередок.
Основою змісту гармонійних взаємин в родині є система суб‘єктних відносин між батьками та дітьми, метою яких є створення психологічно сприятливих умов для розвитку особистості.
Взаємини – це спосіб стосунків між окремими людьми, що базується на симпатії або антипатії, і виражає позицію кожної особистості, що спрямована на контакт.
Сім’єю називають групу осіб, пов’язаних між собою шлюбом, кровним спорідненням, фактом усиновлення (удочеріння) та іншими формами прийняття дітей на виховання, які разом проживають, спільно господарюють і мають взаємні права й обов’язки.
Виділяють чотири основні форми насильства дітей у сім’ї: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.
Фізичне насильство – це навмисне нанесення фізичних ушкоджень дитині, а також навмисне позбавлення свободи й нормальних умов життя, які можуть призвести до смерті дитини, викликати порушення фізичного й психічного здоров’я.
Сексуальне насильство – це залучення дитини з її згоди (чи без її згоди) до сексуальних дій з дорослим з метою отримання останнім задоволення чи користі.
Психологічне насильство – це періодичний, довготривалий чи постійний психічний вплив на дитину, спрямований на навмисне приниження її честі й гідності, що стає причиною образ, страху, емоційної невпевненості в собі, а це гальмує розвиток особистості й призводить до формування патологічних рис характеру .
та іншого майна чи коштів, що може призвести до смерті дитини, викликати
порушення фізичного й психічного здоров’я.
Для ефективності вчинення заходів з метою запобігання наисльтва в родині необхідно визначити оновну причину виникнення такого явища.
Описані види насильства над дітьми зазвичай здійснюються в певних групах сімей: алкоголіки і наркомани, малозабезпечені сім’ї, сім’ї, у яких один із батьків чи обидва є безробітними; сім’ї, у яких батькам не вистачає педагогічних знань тощо. Потенційними жертвами жорстокої поведінки в сім’ї найчастіше є небажані, хворобливі, з хронічними захворюваннями діти.
На сьогодні існує два підходи, які пояснюють причини насильства й жорстокості в сім’ї: соціологічний і психологічний.
Соціологічний підхід розглядає жорстокість у сім’ї як прийняту соціокультурну зумовленість вирішення конфлікту шляхом насильства в соціальній групі. Причинами постають стереотипи сімейних відносин виховання з дитинства, низьке соціальне й матеріальне положення сім’ї, постійні сварки й проблеми в сім’ї, які, у свою чергу, призводять до стресів, а останні – до жорстокої поведінки зі своїми співмешканцями.
Психологічний підхід пояснюється наявністю психологічних захворювань у членів родини, характерами особистостей, поведінкою дитини або батьків, негативним особистісним досвідом батьків, який вони пережили в дитинстві, а також зловживання алкоголем і наркотиками.
Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» визначено, що попередженням насильства в сім’ї є система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї. А реальною загрозою вчинення насильства в сім’ї є погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї умисних дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є реальні підстави очікувати її виконання.
Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:
спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї
відповідні підрозділи органів внутрішніх справ
В органах внутрішніх справ заходи щодо попередження насильства в сім'ї здійснюють служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей. Повноваження кримінальної міліції у справах дітей поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа,стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного віку.
3. органи опіки і піклування
4. спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильствов сім'ї, та жертв такого насильства:
кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, які створюються місцевими державними адміністраціями за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї відповідно до соціальних потреб регіону. Кризові центри можуть також створюватися органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, благодійними фондами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами за погодженням із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї і реєструються в порядку, визначеному законом.
центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї, які створюються відповідно до законодавства, що регламентує створення закладів охорони здоров'я та можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я. В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо неповнолітніх членів сім'ї необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного з них, або органу опіки і піклування. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для їхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної реабілітації амбулаторно.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.
Підставами для вживання заходів з попередження насильства в сім’ї виступають:
- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;
- висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
- отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.
Заява та повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення приймаються управліннями у справах сім’ї та молоді місцевих державних адміністрацій, відповідними відділами виконавчих комітетів місцевих рад, а також службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією по справах неповнолітніх органів внутрішніх справ за місцем проживання постраждалого, які в межах своїх повноважень приймають передбачені Законом запобіжні заходи щодо насильства в сім’ї.
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї:
1. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї
Члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку. У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження корекційної програми, а також щодо неї може бути винесено захисний припис. Проходження корекційної програми для такої особи є обов'язковим.
2. Взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї
Членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік. Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали особу на такий облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім'ї особа жодного разу не вчинила насильства в сім'ї.
3. Захисний припис
Особі, яка вчинила насильство в сім'ї після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної служби у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис. Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину. Захисний припис може бути винесений до осудної особи, яка на момент винесення захисного припису досягла 16-річного віку. Особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в сім'ї, що встановлюються на термін до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором а саме:
чинити конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї;
розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім'ї;
відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;
вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.
4. Стягнення коштів на утримання жертв насильства в сім'ї у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім'ї
Рішення про стягнення з осіб, які вчинили насильство в сім'ї, коштів на відшкодування витрат на утримання жертв насильства в сім'ї у спеціалізованих установах для жертв насильства в сім'ї приймається судом в установленому законом порядку за позовом адміністрації спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.
Тому у випадку, коли дії щодо насильства в сім’ї становлять собою злочин чи інше правопорушення, стосовно особи, винної в його скоєнні, повинні застосовуватися заходи юридичної відповідальності, передбачені законодавством України.
Особи, які вчинили насильство в сім’ї, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність:
Законодавство України містить тільки одну спеціальну норму, що закріплює адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї або невиконання захисного припису. Названі дії кваліфікуються за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття передбачає накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20 % заробітку.
За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї може настати кримінальна відповідальність згідно ст. 125 Кримінального кодексу України, якою передбачено такі відповідальності як штраф, громадські роботи або виправні роботи, адмінарешт до 6-ти місяців та обмеження волі до 2-х років.
Таким чином, законодавство про попередження насильства в сім’ї наділяє досить широкими можливостями щодо звернення до вказаних органів та установ за допомогою у ситуації сімейного насильства, що тягне за собою вжиття визначених заходів по його запобіганню.
Перелік
урядових і галузевих документів, що забезпечують дотримання законодавства в галузі охорони дитинства
30. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2002 №762 «Про Концепцію Міністерства освіти і науки України щодо профілактики залучення дітей до незаконних форм праці»
32. Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.12.2006 №844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»
34. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»
44. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.02.2003 № 6505 про поліпшення умов утримання дітей-сиріт
45. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.06.2004 № 1743-IV про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних та малозабезпечених сімей
46. Щодо встановлення юридичного статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дотримання їх житлових та майнових прав (доручення ХОДА від 29.03.2007 № 01-24/1827)
Якщо ви маєте один з наведених статусів, потрібно надати пакет документів завідувачу дошкільного навчального закладу для оформлення пільг:
діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування - ксерокопії свідоцтва про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини, ідентифікаційних кодів дитини та опікуна/піклувальника, єдиного квитка, паспорту опікуна/піклувальника (1, 2, 11 сторінка), свідоцтв про смерть батьків, рішення виконавчого комітету районної або міської ради про встановлення статусу та призначення опіки/піклування, про закріплення житла та/або майна, рішення судів з різних питань (наприклад, про позбавлення батьківських прав), довідки про наявність житла, майна, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей, звіти опікунів тощо;
діти-напівсироти - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, свідоцтва про смерть одного з батьків, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;
діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України (зі слів матері) - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;
діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;
діти-інваліди - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, посвідчення, що підтверджує статус дитини-інваліда (з поновленим терміном) або медичного висновку про встановлення статусу «дитини-інваліда», акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей тощо;
діти з багатодітних родин - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, посвідчення дитини з багатодітної родини, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;
діти з малозабезпечених родин - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, довідка з районного управління праці та соціального захисту населення про те, що родина отримує допомогу як малозабезпечена, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей тощо;
діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули під час виконання посадових обов’язків - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, посвідчення, що підтверджує статус дитини, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо.