СЕСТРА МЕДИЧНА СТАРША - ШКУРКО РАЇСА ВАСИЛІВНА

СЕСТРА МЕДИЧНА БАСЕЙНУ - ЛІЗУНОВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА

Дорогі батьки!

Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.

Але родина – це не завжди тато, мама, дитина.

Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них - це суспільне виховання –дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.

Порада № 1

Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:

Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися

Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися

Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими

Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню

Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі

Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими

Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими

Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими

Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати

Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний

Порада № 2

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів

Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов

Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі

Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.

Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас

Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме

Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч

Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини

Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов

Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою

Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок

Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням

Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших

Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»

Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина

Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився

Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті

Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували

Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.

Порада № 3

Режим дня в дитячому садочку

Що таке дитячий садочок?

Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.

Організація життя дитини в садочку це:

Комплектування груп дітей

Організація харчування дітей

Організація відпочинку дітей

Організація сну дітей

Профілактика кишкових та інфекційних хвороб.

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно – гігієнічних правил:

• утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
• мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
• овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
• пити тільки переварену або бутильовану воду;
• у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
• не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
• не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
• під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
• уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
• при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;
• не займатися самолікуванням.

                                               Памятка для родителей.            

                                               Корь.

                       Корь – вирусная инфекция, для которой характерна очень высокая восприимчивость. Если человек не болел корью или не был привит от этой инфекции, то после контакта с больным заражение происходит практически в 100% случаев. Вирус кори отличается очень высокой летучестью. Вирус может распространяться по вентиляционным трубам и шахтам лифтов – одновременно заболевают дети, проживающие на разных этажах дома.

           Период от контакта с больным корью и до появления первых признаков болезни длится от 7 до 14 дней.

                       Заболевание начинается с выраженной головной боли, слабости, повышения температуры до 40 градусов С. Чуть позднее к этим симптомам присоединяются насморк, кашель и практически полное отсутствие аппетита. Очень характерно для кори появление конъюнктивита – воспаления слизистой оболочки глаз, которое проявляется светобоязнью, слезотечением, резким покраснением глаз, а в последующем – появлением гнойного отделяемого. Эти симптомы продолжаются от 2 до 4 дней. На 4 день заболевания появляется сыпь, которая выглядит, как мелкие красные пятнышки различных размеров (от 1 до 3 мм в диаметре), со склонностью к слиянию. Сыпь возникает на лице и голове (особенно характерно появление ее за ушами) и распространяется по всему телу на протяжение 3 - 4 дней. Для кори очень характерно то, что сыпь оставляет после себя пигментацию (темные пятнышки, сохраняющиеся нескольких дней), которая исчезает в той же последовательности, как появляется сыпь.

При заболевании корью могут возникать довольно серьёзные осложнения. В их число входят воспаление легких (пневмония), воспаление среднего уха (отит), а иногда и такое грозное осложнение как энцефалит (воспаление мозга).

 Необходимо помнить о том, что после перенесенной кори на протяжении достаточно продолжительного периода времени (до 2-х месяцев) отмечается угнетение иммунитета, поэтому ребенок может заболеть каким-либо простудным или вирусным заболеванием, поэтому нужно оберегать его от чрезмерных нагрузок, по возможности – от контакта с больными детьми.

После кори развивается стойкий пожизненный иммунитет. Все переболевшие корью становятся невосприимчивы к этой инфекции.

       Единственной надежной защитой от заболевания является вакцинация против кори, которая включена в Национальный календарь прививок.

                                                     Памятка для родителей.

                                                     Краснуха.

                        Краснуха – это вирусная инфекция, распространяющаяся воздушно-капельным путем. Как правило, заболевают дети, длительно находящиеся в  одном помещении с ребенком, являющимся источником инфекции. Краснуха по своим проявлениям очень похожа на корь, но протекает значительно легче.

                        Период от контакта до появления первых признаков болезни длится от 14 до 21 дня.

                         Начинается краснуха с увеличения затылочных лимфоузлов и  повышения температуры тела до 38 градусов С. Чуть позже присоединяется насморк, иногда и кашель. Через 2 – 3 дня после начала заболевания появляется сыпь. Для краснухи характерна сыпь мелкоточечная розовая, которая начинается с высыпаний на лице и распространяется по всему телу. Сыпь при краснухе, в отличии от кори, никогда не сливается, может наблюдаться небольшой зуд. Период высыпаний может быть от нескольких часов, в течение которых от сыпи не остается и следа, до 2 дней.

Лечение краснухи заключается в облегчении основных симптомов – борьбу с лихорадкой, если она есть, лечение насморка, отхаркивающие средства.

Осложнения после краснухи бывают редко.

После перенесенной краснухи также развивается иммунитет, повторное инфицирование происходит крайне редко, но может иметь место.

Поэтому очень важно получить прививку против краснухи, которая,  как и прививка против кори, внесена в Национальный календарь прививок.

                                                 Памятка для родителей.                                      

                                                 Эпидемический паротит.

                        Эпидемический паротит (свинка) – детская вирусная инфекция, характеризующаяся острым воспалением в слюнных железах.

                         Инфицирование происходит воздушно-капельным путем. Восприимчивость к этому заболеванию составляет около 50-60% (то есть 50 – 60 % бывших в контакте и не болевших и не привитых заболевает).

От момента контакта с больным свинкой до начала заболевания может пройти 11 – 23 дня.

                        Свинка начинается с повышения температуры тела до  39 градусов С и выраженной боли в области уха или под ним, усиливающейся при глотании или жевании. Одновременно усиливается слюноотделение. Достаточно быстро нарастает отек в области верхней части шеи и щеки, прикосновение к этому месту вызывает у ребенка выраженную боль. Неприятные симптомы проходят в течение трех-четырех дней: снижается температура тела, уменьшается отек, проходит боль.

                        Однако достаточно часто эпидемический паротит заканчивается воспалением в железистых органах, таких как поджелудочная железа (панкреатит), половые железы. Перенесенный панкреатит в некоторых случаях приводит к сахарному диабету. Воспаление половых желез (яичек) чаще случается у мальчиков. Это существенно осложняет течение заболевания, а в некоторых случаях может закончиться бесплодием. В особенно тяжелых случаях свинка может осложниться вирусным менингитом (воспалением мозговой оболочки), который протекает тяжело.

                         После перенесенного заболевания формируется стойкий иммунитет, но осложнения могут привести к инвалидности.

Единственной надежной защитой от заболевания является вакцинация против эпидемического паротита, которая внесена в Национальный календарь прививок.

Памятка для родителей.

                                               Ветряная оспа.

             Ветряная оспа (ветрянка) – типичная детская инфекция. Болеют в основном дети раннего возраста или дошкольники. Восприимчивость к возбудителю ветряной оспы (вирус, вызывающий ветряную оспу относится к герпес-вирусам) тоже достаточно высока. Около 80% контактных лиц, не болевших ранее, заболевают ветрянкой.

От момента контакта с больным ветряной оспой до появления первых признаков болезни проходит от 14 до 21 дня.

   Заболевание начинается с появления сыпи. Обычно это одно или два красноватых пятнышка, похожих на укус комара. Располагаться эти элементы сыпи могут на любой части тела, но чаще всего впервые они появляются на животе или лице. Обычно сыпь распространяется очень быстро – новые элементы появляются каждые несколько минут или часов. Красноватые пятнышки, которые вначале выглядят как комариные укусы, на следующий день приобретают вид пузырьков, наполненных прозрачным содержимым. Пузырьки эти очень сильно зудят. Сыпь распространяется по всему телу, на конечности, на волосистую часть головы. В тяжелых случаях элементы сыпи есть и на слизистых оболочках – во рту, носу, на конъюнктиве склер, половых органах, кишечнике. К концу первого дня заболевания ухудшается общее самочувствие, повышается температура тела (до 40 градусов С и выше). Тяжесть состояния зависит от количества высыпаний. Если элементы сыпи есть на слизистых оболочках глотки, носа и на конъюнктиве склер, то развивается фарингит, ринит и конъюнктивит вследствие присоединения бактериальной инфекции. Пузырьки через день-два вскрываются с образованием язвочек, которые покрываются корочками. Головная боль, плохое самочувствие, повышенная температура сохраняются до тех пор, пока появляются новые высыпания. Обычно это происходит от 3 до 5 дней. В течение 5-7 дней после последних подсыпаний сыпь проходит.

           Лечение ветрянки заключается в уменьшении зуда, интоксикации и профилактике бактериальных осложнений. Элементы сыпи необходимо смазывать антисептическими растворами (как правило это водный раствор зеленки или марганца). Обработка красящими антисептиками препятствует бактериальному инфицированию высыпаний, позволяет отследить динамику появления высыпаний. Необходимо следить за гигиеной полости рта и носа, глаз – можно полоскать рот раствором календулы, слизистые носа и рта также нужно обрабатывать растворами антисептиков.

           К осложнениям ветряной оспы относятся миокардит – воспаление сердечной мышцы, менингит и менингоэнцефалит (воспаление мозговых оболочек, вещества мозга), воспаление почек (нефрит). К счастью, осложнения эти достаточно редки. После ветряной оспы, также как и после всех детский инфекций, развивается иммунитет. Повторное заражение бывает, но очень редко.

                                             Памятка для  родителей.

                                                          Скарлатина.

Скарлатина – единственная из детских инфекций, вызываемая не вирусами, а бактериями (стрептококком группы А). Это острое заболевание, передающееся воздушно-капельным путем. Также возможно заражение через предметы обихода (игрушки, посуду). Болеют дети раннего и дошкольного возраста. Наиболее опасны в отношении инфицирования больные в первые два – три дня заболевания.

Скарлатина начинается очень остро с повышения температуры тела до 39 градусов С, рвоты,  головной боли. Наиболее характерным симптомом скарлатины является ангина, при которой слизистая зева имеет ярко-красный цвет, выражена отечность. Больной отмечает резкую боль при глотании. Может быть беловатый налет на языке и миндалинах. Язык впоследствии приобретает очень характерный вид (“малиновый”) - ярко розовый и крупно зернистый.

К концу первого-началу второго дня болезни появляется второй характерный симптом скарлатины – сыпь. Она появляется сразу на нескольких участках тела, наиболее густо располагаясь в складках (локтевых, паховых). Ее отличительной особенностью является то, что ярко-красная мелкоточечная скарлатинозная сыпь расположена на красном фоне, что создает впечатление общей сливной красноты. При надавливании на кожу остается белая полоска. Сыпь может быть распространена по всему телу, но всегда остается чистым (белым) участок кожи между верхней губой и носом а также подбородок. Зуд гораздо менее выражен, чем при ветряной оспе.

Сыпь держится до 2 до 5 дней. Несколько дольше сохраняются проявления ангины (до 7 – 9 дней).

Лечение скарлатины обычно проводят с применением антибиотиков, так как возбудитель скарлатины – микроб, который можно удалить с помощью антибиотиков и строгого соблюдения постельного режима. Также очень важно местное лечение ангины и проведение дезинтоксикации (выведения из организма токсинов, которые образуются в процессе жизнедеятельности микроорганизмов – для этого дают обильное питье). Показаны витамины, жаропонижающие средства. Скарлатина также имеет достаточно серьезные осложнения. До применения антибиотиков скарлатина часто заканчивалась развитием ревматизма  с формированием приобретенных пороков сердца или заболеваний почек. В настоящее время, при условии грамотно назначенного лечения и тщательного соблюдения рекомендаций, такие осложнения редки.

Скарлатиной болеют практически исключительно дети потому, что с возрастом человек приобретает устойчивость к стрептококкам. Переболевшие также приобретают стойкий иммунитет.

                                          Памятка для родителей.

                                          Коклюш.

Коклюш – острое инфекционное заболевание, которое характеризуется длительным течением. Отличительный признак болезни – спазматический кашель.

Механизм передачи инфекции воздушно – капельный. Особенностью коклюша является высокая восприимчивость к нему детей, начиная с первых дней жизни.

С момента контакта с больным коклюшем до появления первых признаков болезни проходит от 3 до 15 дней. Особенностью коклюша является постепенное нарастание кашля в течение 2 – 3 недель после его появления.

Типичные признаки коклюша:

• упорный усиливающийся кашель, постепенно переходящий в приступы спазматического кашля ( серия кашлевых толчков, быстро следующая друг за другом на одном выдохе) с судорожным вдохом, сопровождающимся свистящим протяжным звуком. У грудных детей такой кашель может привести к остановке дыхания. Приступы кашля усиливаются ночью и заканчиваются выделением небольшого количества вязкой мокроты, иногда рвотой;
• одутловатость лица, кровоизлияния в склеры;
• язвочка на уздечке языка ( вследствие её травмирования о края зубов, так как во время приступа кашля язык до предела высовывается наружу, кончик его загибается кверху).

Коклюш нередко осложняется бронхитами, отитом, пневмонией, выпадениями прямой кишки, пупочной и паховой грыжами.

После перенесенного коклюша длительное время ( несколько месяцев) могут возвращаться приступы кашля, особенно, если ребенок простудится или при физической нагрузке.

Единственной надежной профилактикой против коклюша является вакцинация  АКДС - вакциной, которая включена в Национальный календарь прививок. Опасения родителей, связанные с угрозой вредного воздействия вакцины, необоснованны. Качество АКДС – вакцины по своим свойствам не уступает вакцинам, выпускаемым в других странах.

                        Памятка для родителей.

                        Вирусный  гепатит А.

Это острое инфекционное заболевание, вызываемое вирусом, попадающим в организм человека путем проникновения через рот с зараженной водой или продуктами и  оказывающим прямое повреждающее действие на печеночные клетки.

            Источником инфекции являются больные и только что переболевшие люди.

           Возбудитель выделяется с фекалиями в последние 7 -10 дней скрытого периода болезни и в преджелтушном периоде. Гепатитом А болеют дети преимущественно в возрасте от 3 до 10 лет. Для гепатита А характерны  эпидемические вспышки в детских коллективах. Заболевание имеет цикличность и четкую сезонность, пик заболеваемости регистрируется осенью.

 С момента контакта с больным до первых проявлений болезни проходит15-30 дней. Иногда в этот период наблюдаются насморк, кашель, общее недомогание. Постепенно нарастают признаки общей интоксикации. Повышается т-ра тела до 38-39^о, появляются тошнота, нечастая рвота, неустойчивый стул, чувство тяжести и боль в правом подреберье. Увеличивается печень, она становится плотной и болезненной при дотрагивании. К концу преджелтушного периода появляются темная окраска мочи  и обесцвеченный кал. Длительность преджелтушного периода составляет в среднем 5-7 дней.

           Желтушный период характеризуется появлением желтухи с постепенным нарастанием её интенсивности. Вначале окрашиваются склеры и слизистые оболочки, прежде всего мягкое нёбо. По мере усиления желтухи окраска распространяется на кожу лица, туловища и конечностей. Печень увеличена. У детей раннего возраста увеличивается селезенка. С появлением желтухи при гепатите А улучшается самочувствие ребенка, уменьшается интоксикация, исчезают тошнота и рвота, улучшается аппетит. Желтушный период длится 7-15 дней.

           Период выздоровления длительный, до 3х месяцев, обычно более затяжной у детей раннего возраста.          

Что нужно знать родителям  для эффективного лечения гепатита А?

              Заболевшие дети подлежат обязательной госпитализации. Тяжелое течение болезни требует соблюдения постельного  режима. Диета должна быть полноценной, легкоусвояемой, с достаточным количеством белка. Необходимо частое дробное питание, не менее 5 раз в день. Показано питьё в виде 5% раствора глюкозы, сладкого чая, фруктовых соков, компотов, морсов, щелочных минеральных вод, настоев желчегонных трав.

В чем заключается профилактика заболевания гепатитом А ?

                Поскольку заболевание происходит путем заражения через рот, основной мерой предупреждения заболевания является строгое соблюдение гигиенических правил: тщательное мытье рук перед едой, употребление в пищу только вымытых овощей и фруктов. Следует пользоваться только личной посудой. Не пить воду из водоемов.

                Борьба с гепатитом А включает раннюю диагностику и своевременную изоляцию больных. При подозрении на заболевание следует строго следить изменением  цвета мочи, кала и слизистых оболочек у заболевшего ребенка.

                                                   Памятка для родителей.

                                                   Кишечные инфекции.

Острые кишечные инфекции - это большая группа заболеваний, которые протекают с более или менее похожими симптомами, но вызываться могут огромным количеством возбудителей: бактериями, вирусами, простейшими микроорганизмами.

Летом количество кишечных инфекций у детей неминуемо растет. Причин этому несколько.

 Во-первых, летом в пищу употребляется большое количество сырых овощей, фруктов и ягод, на немытой поверхности которых обитает огромное количество микробов, в т. ч. потенциально опасных.

Во-вторых, летом дети много времени проводят на улице, и не всегда даже их родители вспоминают, что еда чистыми руками - обязательное правило.

Третья причина: летом, попадая в продукты питания (молочные продукты, мясо, рыбу, бульоны), некоторые болезнетворные микроорганизмы размножаются с огромной скоростью и быстро достигают того количества, которое с успехом прорывает защитные барьеры желудочно-кишечного тракта.

 От момента внедрения возбудителя в желудочно - кишечный тракт до начала заболевания может пройти от нескольких часов до 7 дней.

Заболевание начинается с повышения температуры тела, недомогания, слабости, вялости. Аппетит резко снижен, быстро присоединяется тошнота, рвота. Стул жидкий, частый с примесями. Следствием потери жидкости является сухость слизистых оболочек и кожи, черты лица заостряются, ребенок теряет в массе, мало мочится. Выражение лица страдальческое. Если у вашего ребенка появились вышеперечисленные признаки болезни – немедленно вызывайте врача. Самолечение недопустимо.

Профилактика кишечных инфекций требует неукоснительного соблюдения общегигиенических мер в быту, при приготовлении пищи и во время еды.

В летнее время все пищевые продукты следует закрывать от мух. Готовая пища должна храниться в холодильнике: при низкой температуре, даже в случае попадания в пищу микробов, они не смогут размножаться. К заболеванию может привести и неразборчивость при покупке продуктов, употребляемых в пищу без термической обработки - с рук, вне рынков, где они не проходят санитарный контроль. При купании в открытых водоемах ни в коем случае нельзя допускать заглатывания воды. Если едите на пляже, протрите руки хотя бы специальными влажными салфетками.

 И помните, что личный пример родителей - лучший способ обучения ребенка.

Памятка для родителей.

                          Туберкулез у детей и подростков.

         Туберкулез - хроническое инфекционное заболевание, вызываемое микобактериями туберкулеза человеческого или, реже, бычьего вида ( последние передаются через молоко и молочные продукты), поражающими в большей мере органы дыхания, а также все органы и системы организма.

         Источником инфекции являются больные туберкулезом люди. Наиболее распространенным является воздушный путь заражения. Факторами передачи служат носоглоточная слизь, мокрота и пыль, содержащие  бактерии.

           Размножение бактерий туберкулеза в организме ребенка ведет к значительным функциональным расстройствам с явлениями интоксикации: появляется раздражительность или, наоборот, заторможенность, быстрая утомляемость, головная боль, потливость.  Температура тела повышается до 37.2 - 37.3^о, нарушаются сон и аппетит. При длительном течении болезни ребенок худеет, кожа становится бледной, отмечается склонность к воспалительным заболеваниям. Для детей типична реакция со стороны лимфатических узлов: они увеличиваются в размерах, становятся плотными. При отсутствии лечения возможен переход болезни в более тяжелые формы.

             Для диагностики туберкулезной интоксикации важное значение имеет определение инфицированности с помощью туберкулиновых проб, а для детей с 12 лет - ещё и с помощью флюорографии.

              Для профилактики туберкулеза очень важно: вести здоровый образ жизни, строго соблюдать санитарно - гигиенические правила: мыть руки перед едой, не употреблять в пищу немытые овощи и фрукты, а также молочные продукты, не прошедшие санитарный контроль, полноценно питаться, заниматься спортом, обращать внимание на изменения в состоянии здоровья.

              Важным моментом для предупреждения туберкулеза является ежегодная постановка пробы Манту, которая дает положительный результат при проникновении патогенных бактерий в организм ребенка. 

Пам'ятка

Перша долікарська допомога при укусах тварин

Найчастіше людей кусають домашні собаки, рідше кішки та інші тварини. Найбільш небезпечними є укуси тварин, хворих на сказ - гостре інфекційне захворювання, що харакеризується ураженням центральної нервової системи.

• Якщо дитину вкусила тварина, найперше, слід ретельно оглянути місце укусу. Якщо  рана кровоточить помірно, не варто негайно зупиняти кровотечу, оскільки таким чином рана очищується від слини тварини.
• Потім слід ретельно промити рана мильним розчином, а також ділянки шкіри, куди могла потрапити слина тварини. Шкіру навколо рани оброблюють антисептичними засобами: 70% - вим розчином спирту, 5% -вим розчином йоду чи іншими.
• На рану слід нанести антибактеріальну мазь ( левомеколь, левоміцетин), а потім - накласти стерильну пов'язку.
• Після наданняя мінімальної медичної допомоги слід негайно проінформувати батьків про випадок та звернутися за медичною допомогою до лікарні. У лікарні варто проконсультуватися щодо проведення екстренної вакцинації проти правця та сказу. Лікарю слід  показати виписку з Карти профілактичних щеплень дитини, аби визначити обсяг необхідних щеплень.
• У разі відмови від щеплень батьків слід проінформувати про можливі наслідки у разі зараження дитини правцем чи сказом.

Перша допомога при алергії на укуси комах

Профілактика кишкових інфекції

Серед інфекційних захворювань особливе місце займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами.

Що ж є спільного між ними? Чому в одну групу увійшли захворювання, появу яких спричиняють мікроорганізми різних біологічних видів? Всю цю групу об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.

Які ж ознаки гострих кишкових захворювань? Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів.

Наприкінці прихованого періоду може з'явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтянисність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі і т. д.

Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення – це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.

Щоб запобігти появі гострих кишкових захворювань, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції. В разі настання шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Кожне захворювання вимагає спеціального, науково обґрунтованого лікування. Тепер розроблено ефективні, інколи дуже складні, схеми лікування кишкових інфекцій, які враховують вік хворого, реакцію його організму на лікувальні препарати, наявність супутніх хвороб, чутливість мікроорганізмів до того чи іншого медикаменту. Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитись суворо індивідуально, комплексно, із застосуванням найдоцільніших засобів та методів. А це може зробити тільки лікар. Безконтрольне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишечнику гинуть не лише збудники хвороби, а й корисні бактерії (мікрофлора). Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, а це дуже важко піддається лікуванню. Звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, інакше ускладнюється її перебіг і створюється загроза розповсюдження збудників.

Тільки лікар, і ніхто інший, вирішує – госпіталізувати хворого чи залишити його вдома, де під наглядом медичного персоналу він пройде курс лікування. В іншому випадку мають бути неухильно додержані правила догляду за хворим, приписані медиками.

Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, – запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.
Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту 1,5метра від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою – це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
Треба мати окремі дошки для обробки сирого м'яса та риби, сирих овочів, для вареного м'яса та риби, для хліба.

Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м'ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці.
Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають річній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м'яса, риби, напівфабрикатів.

Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6 °С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м'ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м'ясні напівфабрикати – 36 годин; смажені котлети – 24 години; варені ковбаси – 48 годин.

Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м'ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці.

Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов'язково прокип'ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражують їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою, хлорофосом або гасом з розрахунку 2-3 літри на 1м2. Щоб перекрити мухам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам'ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.
Криниці в сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.

Профілактика та лікування ГРВІ у дітей

З початком холодної пори року в Україні різко зростає кількість гострих респіраторно-вірусних інфекцій як серед дорослого, так і серед дитячого населення. Поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей дає головний дитячий інфекціоніст МОЗ України проф. Крамарєв Сергій Олександрович :

Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:

- застосування етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;

- температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 градуси за Цельсієм;

- при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання. Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;

- Необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;

- Харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення температури тіла хворого;

- Дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;

- Застосування рослинних адаптогенів ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання;

- Лікування окремих симптомів ГРВІ:

1) зниження температури тіла, що вище 38-38,5 градусів Цельсія. Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.

2) Ліквідація закладеності носа. Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.

3) Використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.

Профілактика ГРВІ у дітей:

1.Вакцинація проти грипу.

2.Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.

3.Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.

4.Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів – часнику і цибулі.

5.Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу – при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу – при вологості повітря від 30% до 80%.

6.Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінами.

Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини.

Як допомогти батькам підготувати свою дитину?

- Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.

Пам'ятка для батьків майбутніх дитсадку

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.

3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.

5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.

6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.

7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.

8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.

9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".

11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".

12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.

14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.

16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.

17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.

18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.