Згідно з Конвенцією про права дитини, прийнятою ООН у 1989 році, кожна дитина має право на вакцинацію. Кожна країна має свій перелік інфекційних захворювань, проти яких проводить обов'язкову вакцинацію. Це означає, що влада бере на себе зобов'язання забезпечити виконання цих щеплень. Так, у США Наглядовим комітетом з питань імунопрофілактики рекомендовано проводитиобов'язкове щепленн япроти гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, Hib-інфекції (інфекції викликаної Hemophilusinfluenzae, тип b), пневмококу, кору, епідпаротиту, краснухи, гепатиту А, а в окремих регіонах і проти туберкульозу. В Україні відповідно до наказу МОЗ України "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" обов'язково проводяться щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту та краснухи. Забезпечення в Україні обов'язкового щеплення проти зазначених інфекцій регламентовано Розширеною програмою імунізації, прийнятою ВООЗ.
В Україні для рутинної імунізації дифтерії, правця, кашлюка за державний кошт використовується вакцина з цільноклітинним кашлюковим компонентом, переважно вітчизняного виробництва — АКДП. Необхідно пам'ятати, що кашлюк найбільш небезпечний для дітей грудного віку, особливо протягом перших 6 місяців життя, коли його перебіг має найтяжчий характер та серйозний прогноз щодо подальшого розвитку дитини через часті приступи апное, гіпоксичне пошкодження мозку, а також часте тяжке ускладнення — пневмонію. Саме з таких позицій обґрунтованою є необхідність проведення вакцинації дітей у якомога ранньому віці (в Україні відповідно до календаря профілактичних щеплень — з трьох місяців, у США — з 6 тижнів життя). Правець — убіквітарна інфекція, найефективнішим захистом від якої є планова вакцинація.
Дифтерія в довакцинальний період на території України була однією з головних причин дитячої смертності, рівень захворюваності складав близько 1000 на 100 тис. населення. Масова вакцинація дифтерійним анатоксином дозволяє контролювати захворюваність на дифтерію. Необхідно також зазначити, що на введення дифтерійного анатоксину формується антитоксичний імунітет, що забезпечує нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, запобігає перебігу дифтерії в тяжкій формі, з ускладненнями.
З 2002 року територія України має статус вільної від поліомієліту. Проте, незважаючи на це, на континенті існують регіони, де реєструються випадки поліомієліту, і з цих територій може бути завезений поліовірус до нашої країни. В Україні, починаючи з 2000 року, застосовуються два типи вакцин проти поліомієліту: оральна (жива) поліомієлітна вакцина — ОПВ (призначається peros) та інактивована поліомієлітна вакцина — ІПВ (вводиться парентерально).
Кір — захворювання, яке за оцінками ВООЗ щороку на планеті забирає життя у близько 500 тис. невакцинованих дітей. В Україні, незважаючи на високий відсоток охоплення щепленням (не менше 95 %), спостерігався високий рівень захворюваності (до 95,0 на 100 тис. дітей у 2001 р.) і тільки у 2002 р. він різко знизився — до 29,5 на 100 тис. дітей (рисунки 4 та 5). Необхідно також зазначити, що Європейським бюро ВООЗ було поставлено за мету до 2010 року елімінувати кір, тобто припинити ендемічну циркуляцію вірусу кору; при завезенні інфекція не поширюється.
Відповідно до календаря щеплень в Україні вакцинація проти краснухи є обов'язковою і проводиться у віці 12-15 місяців та 6 років. Крім того, з метою профілактики синдрому природженої краснухи, проводять щеплення невакцинованим дівчаткам у віці 15 років. Хоча відсоток щеплених проти краснухи не досягає рівня, що дозволяв би говорити про встановлення контролю над інфекцією, однак тенденції останніх років указують на збільшення охоплення щепленням (51,3 % у 2001 р., 86 % у 2002 р.). Також позитивним є те, що збільшується відсоток вакцинованих дівчаток - підлітків (60 %). Таким чином, складаються передумови для виконання стратегічних цілей ВООЗ — до 2010 року знизити синдром природженої краснухи до частоти менше 1 випадку на 100 тис.новонароджених.
Вакцинація проти епідемічного паротиту в Україні є обов'язковою і передбачає введення дози у віці 12-15 місяців та в 6 років. Подібно до краснухи, зважаючи на більш тяжкий перебіг епідемічного паротиту серед юнаків, в Україні передбачено щеплення у 15 років для хлопчиків. Хоча захворюваність в Україні залишається високою (за 2002 рік в середньому по Україні 164,73 на 100 тис. дитячого населення), відмічається стійка тенденція до її зниження за останні роки .
Обов'язковим до щеплення в Україні є вірусний гепатит В. Доцільність обов'язкового щеплення дітей обґрунтовується високим ризиком хронічного перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Так, у новонароджених ризик хронізації даного вірусного захворювання становить 80-90 %, дітей 5 років — близько 25-50 %, а це підвищує ймовірність розвитку первинного раку печінки у 300 разів. Таким чином, використання вакцини проти гепатиту В має опосередкований вплив на профілактику раку печінки, особливо в дитячому віці. Аналогічно до ситуації з охопленням вакцинацією щодо краснухи, охоплення вакцинацією проти гепатиту В є недостатнім для встановлення контролю над даною інфекцією в Україні (за 2002 рік охоплення склало 48,6 % у дітей до 1 року, середінших — 37,3 %), що обґрунтовує стабільну захворюваність на гострий гепатит В (4,1-5,0 на 100 тис. дітей).
В Україні обов'язковою є вакцинація проти туберкульозу усіх новонароджених, а також передбачені ревакцинації у 7 та 14 років при негативних результатах проби Манту. Такий підхід обґрунтований тим, що вакцинація БЦЖ запобігає виникненню генералізованих форм туберкульозу у дітей раннього віку, а також рекомендована ВООЗ в умовах епідемії.
Невідкладна допомога при укусах тварин, змій, комах, кліщів
Невідкладна допомога при укусах тварин.
Сказ – гостре вірусне захворювання, яке виникає після укусу інфікованої тварини. Характеризується виникненням своєрідного енцефаліту. Захворювання завжди закінчується смертельно. Джерелом інфекції є інфіковані тварини (лисиці, собаки, кішки, вовки, шакали і травоядні тварини). Передача інфекції відбувається при укусах. Збудник (вірус сказу), який руйнується кислотами, лугами при нагріванні.Після занурення через пошкоджену шкіру вірус сказу розповсюджується по нервових стовбурах, досягає нервової системи, проникає в слинні залози і з слиною виділяється в зовнішнє середовище. Інкубаційний період продовжується протягом 1-3 місяців (або від 10 днів до року). Основними симптомами сказу є депресія, збудження, паралічі. Потім у хворого виникають неприємні відчуття в ділянці укусу (жар, тягучі болі, сверблячка), хоч рана давно загоїлась. Безпричинне хвилювання, депресія, безсоння, рідше підвищена роздратованість. Такий стан триває 1-3 дні, Після цього виникає стан збудження, який характеризується гідрофобією, підвищеною збудливістю і буйством. Гідрофобія (водобоязнь) проявляється тим, що при спробі пити у хворого виникають судомні скорочення м’язів глотки і гортані, дихання стає шумним, можлива короткочасна зупинка дихання. З’являються зорові і слухові галюцинації. Іноді виникають приступи буйства з агресивними діями. Через 2-3 дні збудження змінюється паралічем м’язів кінцівок, язика, обличчя. Смерть настає від паралічу дихання і занепаду серцевої діяльності через 12-20 годин після появи паралічів. Загальна тривалість захворювання 3-7 днів. При появі симптомів захворювання хворих врятувати не вдавалось. Профілактика сказу полягає в ліквідації захворюваності сказом серед тварин і в попередженні сказу у людей, які були укушені інфікованими тваринами. Проводять вакцинацію собак, знищують бродячих собак, вовків і т.ін. Невідкладна допомога при укусах тварин- промити рану мильною водою, обробити порошкоподібним антирабічним гама-глобуліном, припекти настойкою йоду.
Перша допомога при укусі змії
Змії розповсюджені майже всюди на земній кулі, за винятком полярних зон, а також деяких островів. На території нашої країни нараховується десять видів отруйних змій. Найбільш небезпечні укуси кобри, гюрзи, ефи. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюджені гадюки. Після укусу щитомордника і гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але деколи розвиваються тяжкі ускладнення.
Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – з перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають в сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Необхідно знати деякі звички змій. Кобра, наприклад, здатна зробити кидок, рівний третій частині довжини її тіла. Дуже характерні погрози цієї змії: піднята вертикально передня частина тіла, роздутий кап’юшон , колихання з боку в бік, шипіння. Гадюка і гюрза перед кидком зигзагоподібно вигинають передню частину тіла. Ефа згортається в розетку, в центрі якої знаходиться голова з своєрідним малюнком, нагадуючи летючого плаха або хреста . Щитомордники перед нападанням дрібно трясуть кінчиком хвоста .
Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серпоподібних смуг, утворюючих напівовал із дрібних точок. Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров. Токсичність отрути залежить від ряду факторів: фізіологічного стану і віку змії, кліматичних умов її перебування, часу, який минув з моменту пробудження від сплячки. У голодних змій отрути більше, ніх у ситих.
Отрута змій дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, який володіє різним механізмом дії. Вона руйнує еритроцити, порушує згортання крові (знижує і підвищує), збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Поскільки отрута змії містить речовини білкової природи, можливий розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.
Що необхідно зробити, якщо укусила отруйна змія?
Перш за все постаратися як можна скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна цього робити тому, у кого є садни або інші поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води.
Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути.
Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.
Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.
Категорично забороняється:
- накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;
- припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;
- розрізати рану на місці укусу.
Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.
Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.
Перша допомога при ужаленні перетинчастокрилими
При ужаленні бджолами (осами, шершнями, джмілями) може виникнути місцева або загальна реакція. Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз укусила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і жар, почервоніння, набряк. Особливо набрякають повіки, губи, статеві органи. Тривалість місцевої реакції 1-8 діб.
Загальні реакції бувають токсичними і алергічними. Токсична реакція виникає, коли людину одночасно ужалять декілька десятків або сотень комах. Помічено, що жінки і діти більш чутливі до отрути комах, ніж чоловіки.
Важкість загальної токсичної реакції залежить від кількості отрути, яка потрапила до організму. Доза отрути від ужалення 500 і більше комах смертельна для людини. При загальній токсичній реакції, крім місцевого набряку, може з’явитися кропивниця – пухирна свербляча висипка по всьому тілі. Вона супроводжується високою температурою, різким головним болем, блювотою, маренням, судомами.
Алергічна реакція на отруту комах виникає приблизно у 1-2% людей, і для її розвитку кількість отрути значення не має. Достатньо, щоб людину ужалила всього одна комаха. Алергічна реакція не виникає, якщо людину вперше ужалила перетинчастокрила комаха. Однак алергічна реакція, яка з’являється після кожного наступного укусу, буде все більш важкою.Ступінь важкості такої реакції може бути різна. Її наслідком бувають кропивниця, набряк обличчя, вушних раковин. Дуже небезпечний набряк язика і гортані, що може викликати задишку. Крім кропивниці і набряків, в ряді випадків спостерігається задишка, утруднений, хриплий видих, прискорене серцебиття, головокружіння, біль в животі, нудота, блювота, можлива короткочасна втрата свідомості. Найбільш тяжка алергічна реакція – анафілактичний шок, який загрожує життю. Він розвивається зразу ж за ужаленням. Людина втрачає свідомість (іноді на декілька годин), у неї порушується діяльність багатьох органів і систем, в першу чергу серцево-судинної і нервової.
Перша допомога потерпілому від отрути перетинчастокрилих
Перш за все слід вжити заходи, перешкоджаючи надходженню отрути в тканини і її розповсюдженню. Із усіх перетинчастокрилих жало залишають тільки бджоли, бо їх жалючий апарат має щербини. Тому, виявивши жало, слід обережно видалити його разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем знизу догори. Для послаблення місцевої токсичної реакції зразу ж після ужалення перетинчастокрилою комахою потрібно прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витягненню отрути з рани і попереджує розвиток набряку. Якщо набряк болючий і не зникає, необхідно звернутися до лікаря або потерти укушене місце тпблеткою валідолу, щоб пухлина, а також біль зникла. Чим швидше це зробити, тим наслідки впливу бджолиної отрути будуть меншими. При загальній токсичній реакції, щоб загальмувати всмоктування, на місці набряку слід покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений в холодній воді. Потерпілому рекомендується більше пити. При кропивниці спостерігається зниження артеріального тиску, тому слід дати 20-25 крапель кордіаміну. Алкоголь категорично заборонено, поскільки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку.
Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, як робить дехто, це може призвести до зараження правцем або зараження крові.
Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом будь-якого антигістамінного препарату (дімедрол, супрастін). В решті випадків перша допомога при гострій алергічній реакції така ж, як і при загальній токсичній реакції: холодна грілка до місця ужалення, 20-25 крапель кардіаміну.
Пам'ятка для батьків, щодо профілактики гострих респіраторних захворювань
Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.
Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).
Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків - глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.
Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування є свіже повітря й вода.
Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.
Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 0С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.
Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедуру у формі гри чи з використанням ігрових елементів.
Загартовування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 0С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 0С, поки вона не досягне 28-30 0С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 0С до 22-23 0С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 0С до 18-20 0С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.
Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 0С, поступово її знижують до 18-28 0С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 0С).
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.
Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Дихальна гімнастика
Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.
На вулиці стає тепліше, а ваш малюк замість радості страждає від почуття втоми? Це весняна слабкість, яку можна подолати. Головне - забезпечити організму необхідні речовини і фізичні навантаження. Про те, як зміцнити здоров'я дитини навесні, і піде мова нижче. Навіть грудне маля реагує на зміну сезону.
Якщо здоров'я міцне, то дитина стає активнішою і бадьоріше. Але буває і так, коли на весну ваш малюк реагує, як і ви: стає сонним, насилу прокидається рано вранці і швидко втомлюється. Часто йому не вистачає терпіння, він чутливий і у нього погіршується концентрація уваги. Трохи ослаблений дитина, якій не вистачає енергії і сил, більш сприйнятливий до будь-якої інфекції. Таким чином, педіатри рекомендують не применшувати небезпеку весняної слабкості і подбати про належне способі життя малюка. Ось що ви можете зробити.
Прогулянки в радість
Ніщо так не зміцнює здоров'я дитини, як знаходження на свіжому повітрі. Він забезпечує хороший апетит, поліпшення сну і енергії. Так що тепер після зимових холодів дитина повинна бути на відкритому повітрі не менше трьох годин, а краще більше. До того ж перші промені сонця забезпечать вироблення вітаміну D3, необхідного для нормального росту кісток.
Погода навесні дуже мінлива. Якщо ви йдете гуляти з маленькою дитиною, пам'ятаєте, то на ньому має бути тільки на один шар одягу більше, ніж на вас. Для 2-3-річних дітей дуже важливі фізичні навантаження. Заохочуйте фізичну активність малюка, так як немає нічого кориснішого для зростаючих кісток і м'язів. Частіше відвідуйте дитячий майданчик або ігрові центри.
Ігри та розваги розвивають не тільки рухові навички, а й соціальні. Рух впливає на розвиток мозку (фізично активні діти легше навчаються). Життєвих сил додадуть дитині і заняття спортом. Весна - прекрасна пора, щоб навчитися їзді на велосипеді, самокаті, роликових ковзанах (відмінно підходять для 4-6-річних дітей).
Підготовка до зміцнення
Зимові інфекції, безумовно, послаблюють організм багатьох дітей. Тепер, коли малюк вже перестав боліти, ви можете приступати до посилення її імунітету. Почніть з вітамінів, відповідають її віку, також можна давати риб'ячий жир або трав'яні комплекси. Однак, перш ніж ви станете застосовувати будь-які ліки, проконсультуйтеся з вашим педіатром.
Це важливо, навіть у випадку звичайних вітамінів. Бо, хоча вони допомагають захистити молодий організм від бактерій і вірусів, але передозування деяких з них може бути дуже небезпечною (наприклад, вітамінів D, E, K), а також дефіцит їх. Тому лікарі зазвичай рекомендують приймати полівітаміни для дітей старше року, які мають поганий апетит, страждають від харчового отруєння, мають знижений імунітет, часто хворіють, страждають анемією або недавно пройшли курс лікування антибіотиками.
Інший спосіб підвищити здоров'я навесні - застосовувати комплекси на основі трав. Більшість з них дозволені до застосування дітям старше 3-х років. Найбільш популярні препарати отримують з ехінацеї. Ефект лікування зазвичай видно після 2-3 тижнів.
Сон - основа здоров'я. Спокійний сон в достатній кількості додає сил в будь-якому віці. Вночі під час сну тіло виробляє набагато більше імунних клітин, ніж потім протягом дня. Тому добре б, щоб малюк спав відповідне її віку кількість годин. Дитина у віці від рожденіядо 4месяцев повинен спати 6-9 годин на день і 5-9 годин у нічний час. У віці 4-8 місяців йому має бути надано від 2 до 5 годин сну вдень і близько 10 години вночі. Однорічний малюк повинен спати від 1, 5 до 4 годин протягом дня і 10-12 годин вночі. Як тільки дитині виповнилося 2 роки, йому вже можна спати від 0, 5 до 2 годин сну протягом дня і близько 11 годин безперервного сну в нічний час.
Меню для зміцнення здоров'я
Ідеальна дієта навесні повинна забезпечити дитину всіма необхідними поживними речовинами. Повинна бути збільшена доза вітамінів і мікроелементів. Їм не тільки під силу зміцнити імунну систему, але вони ще й додадуть дитині енергії.
Найбільш цінними в харчовому відношенні для дитини є материнське молоко. Якщо грудне вигодовування - не ваш випадок, то давайте маляті суміш пробіотиків і пребіотиків, які пропонуються в аптеках. Вони благотворно діють на бактеріальну флору травної системи і захищають організм від інфекцій. Якщо вашій дитині більше півтора року і він вже знає смак нових страв, заохочуйте його частіше їсти фрукти і овочі. Самим безпечним для нього будуть готові суміші в баночках.
Після декількох місяців використання заморожених продуктів, можна, нарешті, підготувати найбільш поширені в цей час року салати з молодих овочів. Тільки не забудьте купити овочі у кращому місці, переважно у фірмових продовольчих магазинах (якщо ви впевнені, що при їх виробництві не використовувалися шкідливі хімічні добрива). До харчування малюка ви можете також додати трави, вирощені на підвіконні кухні, такі, як салат, петрушка, кресс-салат і зелена цибуля.
У правильно спланованому весняному меню малюка повинні бути наступні компоненти:
М'ясо
Давайте його дитині 5-7 разів на тиждень в кількості приблизно 50 г. готуйте не тільки курку або індичку, а й яловичину, свинину. Червоне м'ясо є чудовим джерелом заліза.
Риба
Дитина повинна їсти рибу 1-2 разів на тиждень. Краще брати для дитини морську рибу, так як вона містить необхідні для правильного розвитку поліненасичені жирні кислоти.
Яйця Обов'язково повинні бути в меню 3-4 на тиждень. Яєчний жовток має багато цінних вітамінів і мінералів. Але не давайте малюкові пити сирі яйця, якщо не впевнені на 100% в їх безпеці.
Найбільш важливим є регулярність харчування, бо вона забезпечує організм постійним припливом енергії, що дозволяє зміцнити здоров'я. Дитина повинна їсти 4-5 разів не надто великими порціями. Найбільш важливим є сніданок (добре, щоб вранці малюк з'їдав що-небудь тепле).
